Тут ви знайдете короткі роз'яснення щодо низки сучасних матеріалів, що застосовуються в outdoor-індустрії, щось на кшталт FAQ, що постійно оновлюється.

Лексан (Lexan) — зареєстрована торгова марка фірми SABIC Innovative Plastics (раніше General Electric Plastics) для високоміцної прозорої полікарбонатної смоли, що замінює скло там, де міркування міцності превалюють над міркуваннями вартості. Має приголомшливу зносостійкість і високу міцність. Ви можете зустріти його в ударостійких кейсах або, скажімо, захисних рокрингах на велосипеді, з нього навіть умудряються робити лавинні лопати. Є його аналоги від інших компаній — Makrolon, Tecanat.

Кевлар (Kevlar) — пара-арамідне волокно (поліпарафенілен-терефталамід), що випускається фірмою DuPont. Кевлар має високу міцність. Кевларове волокно також використовується як армуючий компонент у змішаних тканинах, що надає виробам з них стійкості до абразивних і ріжучих впливів, з таких тканин виготовляються, зокрема, захисні рукавиці для роботи з мотузкою або захисні вставки у спортивний одяг (для мотоспорту, сноубордингу тощо). Також він використовується в взуттєвій промисловості для виготовлення антипрокольних устілок. Відомі 8 різних марок кевлару. Крім нього, існує величезна кількість арамідних волокон з такими ж або подібними властивостями: тварон, терлон, армос, технор, вінівлон — все це лише торгові марки, що відрізняються за якістю, виробниками та сферами застосування.

Тритан (Tritan) — міцний, прозорий і дивовижний за своїми властивостями матеріал, пройшов наукові тестування і визнаний одним із найкращих матеріалів для використання не тільки в outdoor, але навіть у медичній промисловості. У виробництві посуду, зокрема дитячого, Тритан відомий і широко застосовується вже з 2000 року. Питні спортивні пляшки з Тритану аналогічні скляним — міцні, блискучі та абсолютно нешкідливі для здоров'я. Вони не вбирають запахи та кольори. Ніщо не впливає на смак налитого в них напою. Тритан ударостійкий, стійкий до миття в посудомийній машині. Навіть після двох тисяч мийних циклів посуд зберігає свій первісний блиск і прозорість (для порівняння: кришталь найвищого ґатунку після тисячі мийок стає каламутним). Ще одна його властивість — стійкість до утворення плям. Цей пластик не містить пластифікаторів. Сополіефір тритану (Tritan™) виробляється американською компанією Eastman, схвалений американською організацією FDA (Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів у США) і внесений до реєстру EFSA (Європейське агентство з безпеки продовольства).

G10 — склотекстоліт, композитний матеріал, до складу якого входить склотканина та епоксидні смоли. Процес виробництва матеріалу являє собою вимочування скловолокна в смолах, після чого просочене скловолокно піддають пошаровому стисканню. У результаті виходить матеріал, який чудово показує себе при роботі в несприятливих умовах. G10 є міцним і ударостійким матеріалом, чудово переносить вологу, добре піддається фарбуванню (зокрема й пошаровому). Цей склотекстоліт зовні дуже схожий на мікарту, але відрізняється підвищеною стійкістю до вогню та вищою міцністю, стійкістю до абразивних впливів. Як матеріал для рукояток інструментів і ножів G10 застосовують багато ножових фірм.

Титан (titan) — легкий міцний метал сріблясто-білого кольору. Має високу корозійну стійкість. Використання металевого титану в багатьох галузях промисловості зумовлене тим, що його міцність приблизно дорівнює міцності сталі при тому, що він на 45% легший. В однаковому об'ємі титан на 60% важчий за алюміній, але міцніший за нього приблизно вдвічі. До особливостей виробів з нього належить нелюбов їх до точкового нагріву та низька теплопровідність порівняно зі сталями. В outdoor-індустрії раніше з нього робили карабіни, але на сьогодні титан застосовується тільки для полегшення жорстких конструктивних елементів чого-небудь, а також у посуді та столових приборах для альпінізму. Вважається фізіологічно інертним, за звичайної температури покривається захисною пасивувальною плівкою оксиду TiO2, завдяки чому корозійностійкий у більшості середовищ (крім лужного). При подрібненні в порошок, а також у тонкій стружці або дроті титан може самозайматися. Титановий пил має властивість вибухати. Титанова стружка пожежонебезпечна. Міцнісні характеристики мало залежать від температури, крихким титан стає при температурах нижче -80°C, однак сильно залежать від чистоти та попередньої обробки. Якщо раніше титан використовувався в основному в авіа- та ракетобудуванні, у кораблебудуванні, хімічній промисловості, мав військове та медичне застосування, то тенденції останнього часу показують значне підвищення його ролі як компонента фарб.

DCF (Dyneema® Composite Fabric) — надлегкий і водночас міцний матеріал компанії DSM Dyneema, описаний нами в окремій статті, яку ви можете прочитати тут.

Тефлон (teflon) — товарний знак компанії Chemours (спін-офф компанія корпорації DuPont). Непатентована назва речовини — «політетрафторетилен» або «фторополімер». У нас має традиційну технічну назву цього матеріалу — фторопласт-4. Має дуже низькі поверхневий натяг і адгезію і не змочується ні водою, ні жирами, ні більшістю органічних розчинників. За своєю хімічною стійкістю перевершує всі відомі синтетичні матеріали і навіть благородні метали. Фторполімери застосовують у хімічній, електротехнічній та харчовій промисловості, у медицині, у транспортних засобах, у військових цілях... В outdoor вони застосовуються у виробництві сучасного високотехнологічного одягу, де застосовуються мембранні матеріали на основі експандованого політетрафторетилену і як покриття похідного посуду. Найбільшу відомість фторполімери отримали завдяки широкому застосуванню у виробництві посуду з антипригарним покриттям. Незважаючи на всю полеміку навколо небезпеки тефлонових покриттів посуду, треба зазначити, що достатньо просто сильно не нагрівати на вогні сухий посуд з таким покриттям, щоб повністю уникнути проблем з можливим виділенням ним отруйних речовин при високих температурах. Просто додайте в посуд воду або олію, які не дадуть тефлону розігрітися до небезпечних величин.

Карбон (carbon), точніше, вуглепластик — полімерний композитний матеріал з переплетених ниток вуглецевого волокна, розташованих у матриці з полімерних (наприклад, епоксидних) смол. Такі матеріали вирізняються високою міцністю, жорсткістю та малою масою, часто міцніші за сталь, але набагато легші. За питомими характеристиками він перевершує високоміцну конструкційну сталь. Основна складова частина вуглепластику — це нитки вуглецевого волокна. З цих ниток сплітаються тканини. Вони можуть мати різний малюнок плетіння. Для надання ще більшої міцності тканини, нитки вуглецю кладуть шарами, щоразу змінюючи кут напрямку плетіння. Шари скріплюються за допомогою епоксидних смол. Дороговизна карбону порівняно зі склотканиною, наприклад, викликана, насамперед, складнішою технологією виробництва та більшою вартістю похідних матеріалів. Наприклад, для проклеювання шарів використовуються дорожчі та якісніші смоли, ніж при роботі зі склониткою, а для виробництва деталей потрібне дорожче обладнання. При виробництві вуглепластиків необхідно дуже суворо витримувати технологічні параметри, при порушенні яких міцнісні властивості виробів різко знижуються. Необхідні складні та дороговартісні заходи контролю якості виробів (зокрема, ультразвукова дефектоскопія, рентгенівська, оптична голографія і навіть акустичний контроль). Іншим серйозним недоліком вуглепластиків є їхня низька стійкість до ударних навантажень. Пошкодження конструкцій при ударах сторонніми предметами (навіть при падінні інструменту на неї) у вигляді внутрішніх тріщин і розшарувань можуть бути невидимі оку, але призводять до зниження міцності; руйнування пошкодженої ударами конструкції може статися вже при відносній деформації, що дорівнює 0,5%. Вуглепластик у спортивних та outdoor-товарах зазвичай можна зустріти у високоякісних виробах верхнього цінового сегмента — рами та окремі частини велосипедів, дуги наметів, трекінгові палиці...