Дорогі друзі, ми просто вже не можемо не приділити увагу питанням виживання. ))) А то такого наслухаєшся — начитаєшся... Ми ж вас любимо і зовсім не хочемо вас втрачати. Відтак, трохи практичних рекомендацій з виживання в екстремальній ситуації для вас. Вже краще їх вам дамо ми, ніж численні «виживальники» та телешоу з Беаром Ґріллсом... цілішими будете.
Отже, що ж таке це саме виживання? Всупереч поширеній думці, це не безнадійна постапокаліптика в стилі «Сталкера», не кров-кишки-гниле м'ясо зомбі-апокаліпсису і навіть не абстрактне виживання в тайзі-тундрі-пустелі, куди ви потрапили невідомим дивом з повним набором робінзона в об'ємистому рюкзаку і тактичних трусах. ))) Найчастіше це саме виживання починається і зовсім по-дурному. Наприклад, ваш просунутий товариш, готуючи в наметі каву, її спалює вщент. А за бортом — жорсткий мінус, сніг і свіжий-пресвіжий гірський повітря, ну а до найближчого житла — пара діб гарного такого ходу... Або, припустімо, щойно ви були добре екіпірованим туристом з великим корисним рюкзаком, а після невдалої переправи стали мокрим жебраком без такого, причому залишилося у вас рівно те, що на вас, та дещо, що було в кишенях. І попереду у вас, якщо ви, звичайно, уникнете гіпотермії, весела перспектива прогулянки налегке по маловідомій вам місцевості, карти-то теж були в рюкзаку. Удар лавини по табору, що дивом залишає вас живими не тільки без спорядження, а й без взуття. Аварія гелікоптера в горах... Ну, коротше, ви мене розумієте, так?
Вся річ у тім, що виживання для вас майже завжди почнеться раптово. Можливо, ви будете до цього готові, а можливо й ні. Все залежить від того, чи розумієте ви кілька простих речей. А тепер давайте поговоримо про це детальніше.
- Немає нічого більш марного, ніж абсолютно необхідні в екстремальній ситуації речі, що не перебувають безпосередньо на вас. Не в рюкзаку, не в друга — у ваших кишенях.
Уявіть собі, мінімально необхідний аварійно-рятувальний набір речей ЗАВЖДИ має бути на вас, якщо ви вирушаєте достатньо далеко від дому. Не в рюкзаку, який може полетіти в прірву або гірську річку, і не десь там, у керівника групи, а безпосередньо на вас. До нього, як правило, входять засіб добування вогню, аварійно-рятувальна ковдра, ніж, джерело світла та сучасний засіб навігації та зв'язку. Якщо ви залежні від ліків — неважко зрозуміти, що при вас вони теж мають бути, причому, захищені від примх погоди або купання в річці. У деяких, вельми віддалених, краях, до цього обов'язкового комплекту ввійде ще дещо, але про це трохи пізніше. У мене, наприклад, ніж і кресало на поясі, а термоплівка та смартфон — у кишенях, причому останній захищений від води, ударостійкий і має власний GPS-чип і вельми ємний акумулятор. Але це вже кому як зручно.
До речі, про зручне... Це не те, що розрекламували або порадили, а те, чим ви впевнено вмієте користуватися. Трохи детальніше про це — нижче.
Чомусь переважна більшість людей не в змозі розвести багаття за допомогою кресала, хоча я від нього легко навіть прикурюю. Не вмієте — візьміть ось такі всепогодні та довгогорючі сірники. А от запальничку — не раджу. Не факт, що у вологих умовах вона довго проживе і не факт, що взагалі в них запрацює.
І, так, «суперніж виживання» в стилі «здохни, Рембо» з рибальськими снастями, рогатками, мегакомпасом, мультитулом, сигнальним дзеркальцем, паракордом та іншими свистоперделками я не ношу. ))) За непотрібністю. А використовую простий та ефективний, абсолютно універсальний ніж шведської компанії Mora, модель Outdoor 2000. Але якщо комусь здається зручнішим і практичнішим мультитул — не бачу в цьому великих проблем. Головне, хороший.
Рятувальна ковдра — вона і в Африці рятувальна ковдра, це абсолютно необхідна річ, покликана захистити вас від переохолодження або перегріву, а також вітру та води, з неї також можна зробити чудовий тепловий екран біля багаття. У деяких районах практичнішим може виявитися рятувальний термомішок-біві з такої плівки. Варто звернути увагу і на матеріал, з якого зроблена ця річ, наскільки він щільний і міцний — це може допомогти з повторним використанням її, якщо ваш вихід до людей затягнеться. Іноді краще трохи більше і важче, ніж тонше і легше...
Щодо смартфона, тут у всіх свої вподобання, просто нагадаю, що, крім зв'язку і навігації, це ще й світло. Ємність його батареї, автономність роботи з GPS і захищеність від вологи та ударів — три основні критерії при виборі. Якщо вважаєте неправильним витрачати заряд його батареї на світло, сучасний аварійний або сигнальний мікроліхтар або надкомпактна модель налобника вам на допомогу — вони багато місця не займуть і при собі чудово носяться.
Від ліків я не залежу, але в невеликій гермокапсулі (до речі, прикріпленій до ножа, завдяки чому він не тоне) при мені завжди є потужне знеболювальне, сильний антибіотик, малесенький «котекс», трохи лейкопластиру, рибальські гачки з невеликою кількістю ліски, певна банкнота, презерватив і... кава. З цукром. )
- Вогонь, вода, їжа та укриття не догма, а лише керівництво до дії. Все залежить від конкретно вашої ситуації.
Може так виявитися, що вам швидше вибратися з лісу або гір до житла, не дотримуючись цих «заповідей бувалих», ніж провести в ньому кілька днів за всіма правилами «справжнього виживання». Якщо ви не заблукали і найбільш очевидне рішення — вибиратися до відомого вам житла з максимальною швидкістю, робіть це. І навіть якщо заблукали, але приблизно собі уявляєте, де люди — теж. Ви не помрете від того, що день-другий не поїсте, або добу проведете без води (хоча, це вже дивлячись де, звичайно). І переночувати біля багаття в рятувальній ковдрі в наших широтах менш клопітно, ніж будувати півдня «укриття справжнього виживальника» дендрофекальним методом і ще півдня — майструвати пастки на птахів, які ви ніколи не ставили.) Ваше виживання — якомога швидший вихід до людей, а не будівництво Робінзоном інфраструктури острова.
Бувають, звичайно, й ситуації, в яких вам краще залишатися там, де ви є. І чекати на рятувальників невизначену кількість часу. Але навіть при цьому варто пам'ятати про здоровий глузд і раціонально використовувати сили. Не треба намагатися запасти більше дров, ніж вам реально потрібно. Не має сенсу будівництво надто трудомістких конструкцій укриттів. Не потрібно запасати двадцять літрів води за раз, якщо вам прямо зараз стільки не треба, краще займіться пошуком їжі. Словом, побережіть сили і себе, знадобляться ще.
Не можу не сказати про те, що низка «універсальних правил, відомих кожному досвідченому мандрівнику» також дотримуватися потрібно далеко не завжди. Наприклад, шлях по осі хребта і справді завжди коротший і легший від звивистої лінії струмків або річок у низинах. От тільки в низинах тепліше, ніж на продуваному хребті, більше дров, є вода та їжа, а по річці і сплавитися можна до найближчого житла. До речі, шанс зустріти людей у низині теж вищий.
- Ви екстрено потребуєте допомоги і, в першу чергу, робите все для того, щоб її отримати.
Свого часу, інтернет обійшла душещипна історія однієї outdoor-«емансипованої мадам», яка, утопивши спорядження і навіть взуття, виконала неслабкий сольний маршрут Путоранами (хто не в курсі, це на схід від Норильська і клімат там такий собі навіть улітку). Так от, ніколи не чиніть так, як вона вчинила, побачивши гелікоптер — навіть і не подумала подати йому хоч якийсь сигнал. Те, що вона залишилася живою за підсумками цієї прогулянки — рідкісне везіння, набагато більшою кількістю таких мандрівників поснідав ведмідь, пообідала росомаха або повечеряла банальна пневмонія. Якщо ви потрапили в ситуацію, далеку від планової — не просто не соромтеся просити допомоги, зробіть усе, щоб вона прийшла. Зробіть усе, щоб вас помітили і знайшли.
Один приклад. У результаті сильного шторму, двоє рибалок зазнали катастрофи і були викинуті на острів. Він перебував не так щоб далеко від людей, на ньому навіть був автоматичний маяк, але до числа часто відвідуваних цей острів точно не належав. Їжі та пиття їм з гори-пополам вистачало, укриття теж знайшлося, але невдовзі один із них нажорстко отруївся чимось, що явно не слід було жерти навіть у цій ситуації. І тільки коли стало зрозуміло, що він ось-ось дасть дуба без термінової медичної допомоги, його спільнику нарешті прийшла в голову думка зробити досить нетривіальний і дещо навіть варварський вчинок — вивести автоматичний маяк острова з ладу, щоб привернути до нього увагу... На щастя, все для них закінчилося добре, але зрозумійте — подав він такий сигнал одразу, життя його товариша не опинилося б на такій волосині.
- Якщо ви хочете залишитися в живих, себе потрібно не просто поберегти, а максимально убезпечити.
А це камінець у город бадьорим козликом скачучим по горах і стрибаючим у водоспади Беара Ґріллса. Розповідаючи, що жвавий темп допомагає підтримувати себе в тонусі, «генерал Іволгін дещо спотворює дійсність». ) Йому-то байдуже, в нього поруч знімальна група, а от що будете робити ви, зламавши ногу в ситуації, коли йдеться про виживання — не знаю. А якщо серйозно — за такого розкладу потрібно бути максимально обережним і уникати навіть швидких, але ризикованих рішень без крайньої в тому потреби. Тобто, рухайтеся обережно і забудьте про стрибки у водоспади та інші, настільки ефектно виглядаючі в його виконанні, трюки.
Поїдання невідомих вам личинок і черв'яків, гнилого м'яса полеглих тварин тощо в стилі цього, вельми доставляючого, персонажа я вам не можу порадити навіть як найкоротший шлях на той світ. Оскільки, швидше за все, вмирати ви після цього будете довго і вельми неприємно. Не вірите мені, запитайте в паразитологів. Попереджаю: їхня відповідь буде в рази противнішою за видовище жеручого всяку гидоту Ґріллса.) Крім того, це, як правило, абсолютно не потрібно. У наших широтах, та й не тільки в наших, і без цієї гидоти є що зжерти, а з водою так і взагалі проблем немає — та хоч навколо зеленої гілки поліетиленовий кульок на ніч обв'яжіть.
Всякі купання-переправи в крижаній воді — взагалі забудьте про те, що ви це бачили. Виведення себе, улюбленого, зі шокового стану, викликаного таким купанням, бісівськи непросте завдання для того, хто зараз має справу з відмовою власної периферійної нервової системи, а також має всі шанси через 5–10 хвилин завернутися від гіпотермії, якщо багаття з ходу розвести не вийде. Або через годинку-другу після такого купання — від швидкоплинної пневмонії. Раптово, холодовой шок, як і будь-який інший вид шоку — анітрохи не подарунок організму, а знімальної групи і лікаря з вами поруч не передбачається. Відтак не варто цього робити без крайньої в тому потреби. А краще взагалі не робити.
- Будь-яка отримана вами травма може виявитися набагато серйознішою, ніж вам здається. Не нехтуйте нічим і будьте насторожі. Намагайтеся попередити таку ситуацію.
Зараз ви чимось укололи ногу, відтого що пішли вбрід босоніж, зберігаючи черевики сухими, а завтра ви на неї ступити не зможете. Зламали палицю об коліно — коліно надвечір може розпухнути і зовсім вивести вас з ладу. Перед тим, як залізти на дерево озирнутися, вжийте заходів, щоб не подряпатися — садна і подряпини в таких умовах погано загоюються... І так далі. Думайте головою, бережіть себе. Думати корисно! А думати заздалегідь — ознака розуму і досвіду.
Один приклад. Військовим добре відомо, чим страшні осколки ВОГів. Якщо що, це такі гранати до підствольника або автоматичного гранатомета. Їхні осколки невеликі і завдають неглибоких, на вигляд несуттєвих поранень. Здавалося б, нічого страшного, подряпина. Знехтувати, вальсируємо... Не треба фельдшера, це дрібниця. Але через кілька днів поранений опиняється в госпіталі. З сепсисом. І, раптово, з розумінням.
- Якщо ви ніколи не полювали і не ловили рибу раніше, швидше за все, вам це і зараз не вдасться.
Та просто тому, що ви нічорта не знаєте про звички тварин, птахів і риб. ) А не тому, що снасть погана або взагалі саморобна. Вже пробачте за прямоту.
З чого це ви вирішили, що у ваші просунуті сильця потрапить навіть дуже дурний кролик? Що ви взагалі про кроликів знаєте, крім того, що в них вуха і хвостик пупочкою? Де вони водяться? Де шукати їхні нори? В який час доби вони виходять годуватися? Що люблять їсти в даному регіоні? Як зрозуміти, що це — стежка кролика?.. До речі, а ви коли-небудь зайця або кролика потрошили? Качку? ;)
Але не сумуйте, бувають і винятки. Є ще поки на планеті місця, де не піймати рибу ще треба вміти. І тварини, які дурніші за вас, теж трапляються. Хоч і рідко. )))
- Якщо ви не знаєте, чи можна це їсти або пити, не вживайте це.
Просто тому, що без їжі ви протримаєтеся з тиждень, без води — діб троє (не в спекотному пустельному кліматі), а жорстке харчове отруєння покінчить з вашою активністю значно швидше. Якщо взагалі не вб'є вас. Як приклад наведу добре відомі на Кавказі букові горішки. Вони-то їстівні, але тільки в смаженому вигляді. А в сирому — містять у собі сильний алкалоїд, фагін, який, у кращому разі, викличе у вас такий головний біль, що навряд чи ви зможете робити що-небудь, окрім як валятися, обхопивши дурну голову тремтячими руками. А вже про грибочки, яких ви не знаєте, або, скажімо, воду сумнівного вигляду і запаху, я й говорити не хочу, ефект може бути феєричним аж до летального результату.
Трохи про воду. Напевно, всі знають, що різка зміна звично споживаної вами мінералочки на воду зі струмка чудово сприяє розладу шлунка. Інший хімічний склад і таке інше. У цьому є своя небезпека, однак вода-то нам необхідна. Якщо у звичайних похідних умовах ви легко впораєтеся з можливим розладом шлунка за допомогою аптечки, то в аварійній ситуації, навіть коли ви бачите прозорий гірський струмок — згадайте про те, що за десяток метрів вище за течією цілком може гнити якийсь невезучий і сильно несвіжий баран. Відтак намагайтеся по можливості уникати некип'яченої та невідфільтрованої води в аварійній ситуації. А ще порекомендую ось такий індивідуальний фільтр для води, або ось таку флягу-фільтр — вони компактні, невагомі, але сильно підвищують ваші шанси на виживання, оскільки справляються практично з усіма вірусами, бактеріями та патогенною флорою і дають змогу напитися хоч з брудної калюжі.
- Природа зовсім не бажає вас убити. Але й допомагати вона вам не збирається. Подбайте про себе самі.
Все, зрештою, визначається вашим рівнем підготовленості та вашими знаннями про навколишній світ. Включаючи ваше місце в харчовому ланцюгу. ) І ось на цих знаннях я б окремо зупинився, якщо ви не проти.
Ось я до чого: знання бувають корисні і, м'яко кажучи, не дуже. Причому, для кожної людини, через індивідуальність її особистого досвіду, ступінь корисності цих знань сильно різниться. Простий приклад: ви знаєте, що вогонь можна добути тертям. Начебто корисне знання, от тільки ви жодного разу в житті самі цього не робили і навряд чи це вам взагалі вдасться на практиці. Бо будь-які, навіть дуже важливі знання, не підкріплені особистою практикою, сильно втрачають у своїй корисності, стосовно саме вас. Кожен теоретично знає, як розвести багаття в дощ — але далеко не кожен справляється з цим завданням. Ви знаєте, що можна побудувати пліт, але чи пробували ви це хоч раз зробити, маючи в своєму розпорядженні тільки ніж і не маючи цвяхів і мотузок? А скільки він може важити, щоб вас витримати, і чи зможете ви потім його спустити на воду наодинці?
Варто додати і про те, що ваша готовність до виникнення дійсно екстремальної ситуації часто визначається і вашими знаннями особливостей цього конкретного регіону. Але більшості людей навіть не спадає на думку хоча б заздалегідь прочитати хоч щось про особливості місцевості, куди вони їдуть. Замість цієї, дійсно важливої інформації, вони перевантажені величезною кількістю абсолютно марних порад від «виживальників»... Скажіть будь ласка, як вам допоможе знання того факту, що таблетки уротропіну горять? Цілком вірно, ніяк. У вас і уротропіну-то немає. Або, наприклад, чим вам допоможе знання технології побудови каное з прутів і термоплівки, якщо цієї термоплівки у вас немає? А знання того, яку рибу або дичину можна легко здобути саме в цій місцевості, у вас є? Чим ви заміните втрачені сонцезахисні окуляри на льодовику, високо в горах, де рівень ультрафіолету без них легко прикінчить ваші очі за досить короткий час? Що ви знаєте про те, як працює і як влаштований опріснювач води у вашому рятувальному плоту на яхті?
Знову ж таки, знання про місцевість, куди ви збираєтеся, розумної людини неодмінно наштовхнуть на те, щоб внести деякі зміни або доповнення у свій аварійно-рятувальний комплект. Наприклад, було б дурно їхати у відверто ведмежі місця і не доповнити свій комплект хоча б одноразовою сигнальною ракетою. Не для того, щоб повідомити друзям салютом, що вас уже зжерла миша ))), а для відлякування надто нахабних клишоногих особин, зрозуміло. Рибальська снасть у деяких регіонах, навіть найпростіша і примітивна, здатна забезпечити вас легкодоступною їжею до відвалу — якщо ви поцікавитеся питанням заздалегідь і подбаєте про це. А засіб проти загару або антимоскітний засіб, раптово, для певних районів світу не просто зручна опція, а цілком навіть обов'язковий вміст вашого аварійно-рятувального комплекту. В якому місяці в Карелії вирує комар, а в тайзі — сезон гнусу?
Запам'ятайте: якщо ви самі не можете собі допомогти — шанси на порятунок падають у геометричній прогресії. Думайте головою. І що характерно, заздалегідь. Природі байдуже, що з вами станеться. Їй пофігу, на позитиві ви, чи випромінюєте негатив, яким богам ви будете молитися, агностик ви чи взагалі атеїст. Вона вам не ворог і не друг. Ви зовсім не цар природи і ваше життя або смерть можуть хвилювати хіба що вас самих. Так от і подбайте про себе самі. За вас це ніякий тренер, інструктор, коуч і гуру не зробить.
Дмитро «Josh» Лисенко, магазин НОМАД
