Вибір похідного посуду

Готування в похідних умовах завжди є предметом найтрепетнішої турботи правильного туриста. ))) Бо поїсти ми любимо, а поїсти смачно любимо ще більше. А питання, у чому готувати, рано чи пізно постає практично перед кожним. Спробую коротко охарактеризувати деякі нюанси, пов'язані з вибором посуду для приготування в похідних умовах.

Сталь, алюміній чи титан?

Справа не у вазі. Точніше, не тільки в ній. Справа в тому, що сталевий посуд можна використовувати на багатті та печах-щепочницях. А анодований алюміній і титан ви багаттям просто вб'єте. Спочатку він втратить вигляд, обгорівши на багатті, а потім ви доб'єте його при спробі відчистити. Сталевий же посуд ви згодом очистите від кіптяви без жодних проблем.

Алюмінієвий і титановий посуд призначений виключно для використання з газовими та мультипаливними горілками. Сталевий — може використовуватися, як вам заманеться. Винятком є хіба що армійський алюмінієвий казанок, утім, виглядає він після багаття теж не фен-шуй...

Виграш у вазі титанового посуду, порівняно з алюмінієвим, як правило, не надто виправдовує їхню різницю в ціні. І критичним є лише для тих, кому дійсно важливий кожен грам. Якщо ви не з цих безумців ))), утіштеся цікавою думкою: теплопровідність титану сильно програє теплопровідності сталі і, тим більше, алюмінію. Що означає наступне: він буде розпеченим у зоні безпосереднього контакту з полум'ям і практично холодним уже за пару сантиметрів від цієї зони. А отже, ви можете з чистою совістю заощадити і придбати алюмінієвий посуд — швидше закипить...

Справа також не тільки в матеріалі, а й у його товщині. Стандартний алюмінієвий армійський казанок важить за рахунок товщини своїх стінок не менше, ніж сталевий такого самого об'єму. І закипати в ньому вода буде довше, ніж у тонкостінному сталевому казанку такої самої форми й об'єму. Сталевий казанок не обов'язково має бути критично важким. Є досить багато досить тонкостінних і легких моделей такого посуду, причому як у відомих, так і в безіменних виробників. І тут ми плавно переходимо до того...

Якої форми казанок нам потрібен?

Окрім класичної форми казанка, існують і інші: складні казанки, ниркоподібні казанки за типом армійських, казанки меншого діаметра, але більшої висоти, казанки, що більше нагадують звичайну каструлю, казанки-скороварки... Вибір форми казанка визначається в першу чергу вашими індивідуальними вимогами, який із них вам буде зручніше пакувати в рюкзак, що саме ви зібралися в ньому готувати, на скільки осіб ви плануєте готувати... А також тим, куди саме ви їдете.

Поясню, що я маю на увазі. Для того, щоб зварити суп на двох, зійде казанок будь-якої форми. На 10 осіб — схоже, вибір вже сильно звужується на користь класики або ж казанків овальної форми, оскільки пакувати такі вам буде простіше. Якщо ви харчуєтеся концентратами, вас взагалі не турбує форма казанка. Якщо зібралися скуштувати юшки — в нього, як мінімум, мають поміститися щучі або судакові голови. Картоплю ви зварите в будь-якому казанку, а от плов варто готувати в котлі класичної форми. Якщо вмієте готувати, зрозумієте самі, чому так... На березі моря ви можете собі дозволити будь-який казанок, а на висоті 5–6 тисяч метрів вода не дуже хоче кипіти без скороварки. Точніше, вода то кипить, але, за низької температури закипання, їжа чомусь не бажає нормально готуватися. І так далі...

Дивитися доступні моделі.

Як правило, вибір досить широкий для невеликої компанії з 2–3 осіб і значно вужчий для великих туристичних груп. А у випадку з кемпінгом усе визначатиме лише те, що саме ви зібралися готувати. І тут постає питання...

Як бути з чайником і сковородою?

З ними добре. Погано, коли їх немає. ) І якщо підсмажити цибульки в суп або кашу ви можете хоч у кришці від армійського або невеликого туристичного казанка, то щоб засмажити кілограмового карася, вам доведеться мати сковороду нормального розміру і дуже бажано, не тонкостінну... Якщо, звичайно, вашою метою не є споглядання безжальної кремації нещасної риби. )))

Трохи про туристичні легкі сковороди з антипригарним тефлоновим покриттям. Це не тільки зручно й легко, а й суттєво знижує витрати сала та олії. Одна біда, відмивати тефлонове покриття треба бережно, не дряпаючи, та й ворушити на ньому шматки м'яса ножем не варто — ви його просто прикінчите. Чесно запитайте себе, наскільки ви акуратні. Відповідь мені не кажіть, я брехню за версту чую... )))

Чайник — вибір естетів, любителів кемпінгу та (як би це поввічливіше) предмет небаченої розкоші для туриста. ))) Без чайника обійтися туристу цілком можна. Благо, закип'ятити воду ви можете в будь-якій ємності. Будь-який набір посуду, до складу якого входять два казанки, легко вирішить це завдання. Один із них, як правило, трохи більший, інший — трохи менший...

Дивитися доступні моделі.

До речі, про об'єм казанка?

Одній людині понад 600 мл об'єму не потрібно. На двох, як правило, достатньо 1000–1200 мл казанка. (Можна й менше, 750–800, але це вже накладає певні вимоги до того, що ви будете готувати, і буде пов'язане з досить аскетичним раціоном). Для 3–4 осіб рішенням буде діапазон від 1600 до 2500 мл. Для великих груп я рекомендував би спочатку оцінити, чи не виявиться простіше готувати в кількох котлах середнього розміру, ніж в одному дуже великому, а вже потім приймати рішення.

З цим питанням нерозривно пов'язане й не менш серйозне: на чому саме ви готуєте? Маю на увазі, що на компактній газовій горілці намагатися закип'ятити шестилітровий казан буде не зовсім комільфо... Чим більший ваш казан — тим потужнішим і економічнішим має бути ваше джерело вогню. Приготування для великої групи, як правило, передбачає або багаття, або високопродуктивні рідкопаливні горілки. Інакше цей процес загрожує сильно затягнутися, якщо взагалі він закінчиться раніше, ніж газ... ;) А більш детально про це ви можете почитати тут.

Ну, так, це ж ще унести на собі потрібно...

Саме так. І тому всі набори туристичного посуду для приготування, як правило, складаються з вкладуваних одна в одну ємностей, задля компактності упаковки. А нещодавно австралійська компанія Sea to Summit взагалі втілила мрії про складний казанок у реальність. Правда, на жаль, поки що тільки для горілок, але це все одно неймовірно цікава пропозиція, особливо з огляду на те, що у все більшій кількості місць багаття вже не вітаються...

При використанні такого казана потрібно тільки стежити, щоб язики полум'я вашої горілки не облизували боки казанка, що передбачає в обов'язковому порядку вітрозахист, а загалом — вельми зручний вийшов казанок і вкрай компактний при тому. Укомплектувавши його аналогічними складними тарілками та чашками-стопками того самого виробника, ви отримаєте масу задоволення у вкрай малому об'ємі... )))

Так що, багаття своє віджили?!

Не переживайте, вечір біля багаття — святе. ))) На обладнаній туристичній стоянці вас за нього ніхто не сваритиме. Інша річ, якщо ви розводите його там, де не можна, у пожежонебезпечний період, не обладнавши як слід вогнище... А взагалі, як показує практика, якщо ви щось робите добре навіть там, де начебто не можна — запитань до вас буде мінімум. І якщо навіть ніч застала вас там, де палити багаття не можна, але він необхідний — витратьте час на облаштування правильного й безпечного вогнища та елементарні заходи пожежної безпеки. Гарантую, що лісник поставиться до вас значно поблажливіше.

До речі, приготування на різного роду щепочницях, складних мангалах і твердопаливних пічках — те саме багаття, хоч і в мініатюрі. Особисто я часто обмежуюся ввечері біля такого міні-багаття, якщо немає реальної потреби у великому. Анітрохи не менш приємно, та й дров запасати потрібно значно менше. Принцип розумної достатності, чули про таке? ;)

Дмитро «Josh» Лисенко, магазин НОМАД