Трохи про вибір взуття: альпінізм, трекінг, хайкінг

1Аксіома, з якою важко змиритися

Звучить вона приблизно так:

Чому так? Та дуже просто. Промоклі ноги, надто теплі чи надто холодні черевики — усе це людина так чи інакше вже зустрічала в місті. А от багатокілометрову осипку, курум чи крутий фірн під ногами вона, найімовірніше, бачить уперше — і готова до цього далеко не завжди. Буває й навпаки: перестрахувавшись, людина купує неймовірно жорсткі «кайдани» для прогулянки лісопарком і потім тиждень ходить ходою Робокопа. Тут, як ніколи, стає зрозумілим прислів’я про ноги, які страждають через особливості роботи голови )))

Майже жарт: валянок у кішках. Тепло? Тепло. Автентично? Безумовно. Але кішці потрібні жорстка підошва і чіткий рант, інакше кріплення розхитається, а зуби почнуть «гуляти» разом зі стопою. У горах повторювати не радимо, а от на новорічному корпоративі — будь ласка.

2Що таке «жорсткість» і як перевірити її за 30 секунд

Добрі й передбачливі виробники поділили для нас туристичне взуття на три основні групи — альпінізм, трекінг і хайкінг. Усередині цих груп головне — не колір, не бренд і навіть не мембрана, а те, наскільки підошва і вся конструкція опираються згинанню та скручуванню. За це відповідають:

Тест просто в магазині

1. Зігніть черевик, узявши його за п’ятку й носок. Хайкінговий зігнеться в зоні пальців без особливих зусиль, трекінговий — неохоче й з опором, альпіністський — радше зігнетеся ви.
2. Скрутіть його вздовж поздовжньої осі, як викручують рушник. Що менше він скручується, то впевненіше нога стоїть на косому камінні.
3. Натисніть на задник великим пальцем. М’який, як у капця, — п’ятка їздитиме; жорсткий і пружний — триматиме.
4. Подивіться на рант спереду і ззаду: чи є там виступи під кріплення кішок.

Щоб було простіше орієнтуватися, ми звели все в одну табличку. Вага — реальний діапазон за моделями з нашого каталогу:

3Альпінізм: черевик як будівельне риштування

Альпіністський черевик передбачає практично незгинну підошву, часто доповнену внутрішніми вставками для жорсткості. У таких черевиках слова пісні «ми рубаємо сходинки, ні кроку назад» перестають бути порожнім звуком. Максимальна жорсткість дає змогу спиратися на мінімальні виступи рельєфу, а кішки — зокрема для льодолазіння — працюють на такому черевику найефективніше. Так, ходити в них асфальтом — розвага для сильних і сміливих: відчуття приблизно як у лижника, що загубився на Хрещатику. Але на стіні підвищена жорсткість необхідна. Сподіваємося, ні в кого немає сумнівів, що в ситуаціях, як на фото 1–4, підошва не повинна гнутися в принципі? )))

Фото 1. Крутий лід, робота передніми зубами кішок. Усе навантаження — на пару сантиметрів металу на носку. Якщо підошва прогинається, це одразу перетворюється на «палаючі» литки й ризик, що кішка зіскочить із черевика.

Фото 2. Льодовик, сераки, рух у зв’язці. Жорсткий черевик тримає кішку, висока халява не пускає сніг усередину, а мембрана й утеплювач бережуть пальці на довгих зупинках.

Фото 3. Скельний рельєф. Спиратися доводиться на вузькі полички й зачепи: жорсткий носок тримає ногу на виступі завширшки в пару сантиметрів, м’який — згинається і зісковзує. Перевірено чужими колінами.

Фото 4. Комбінований маршрут на висоті: скеля, сніг, кішки на ногах. Саме той випадок, коли потрібен повноцінний альпіністський черевик під кішки-автомати, і жодне «ну я ж обережно» не допоможе.

Що є в Nomad для альпінізму

4Трекінг: коли дорога така, що краще б її не було

Трекінг — термін, якому складно підібрати однозначний переклад, тож опишемо, як кажуть учителі, своїми словами ))) Маршрут вашого походу запросто може пролягати кам’янистою місцевістю за повної відсутності ознак дороги. Або дорога буде такою, що… краще б її не було. Велике численне каміння, різкі й сипкі підйоми та спуски, підступні, часом присипані снігом карри — ось характерні ознаки трекінгового маршруту.

Підвищена жорсткість підошви, фіксація гомілковостопу і товста шкіра верху дають змогу не надто перейматися тим, куди і як ви ставите ногу. При цьому на відносно рівній поверхні ви не почуватиметеся пінгвіном на крижині: підошва хоч трохи, але гнеться, а «перекат» у носку компенсує жорсткість конструкції. Фото 5–11 — якраз маршрути, що підпадають під визначення трекінгових. І зверніть увагу: складний рельєф зовсім не обов’язково означає холод, вогкість чи, прости господи, сніг.

Фото 5. Кам’янисте плато біля моря: ні стежки, ні рівного місця — суцільні гострі плити. Спекотно, сухо, сонце, цикади… а черевик однаково потрібен жорсткий і з захистом носка. Рельєфу байдуже, що ви у відпустці.

Фото 6. Підйом зарослим схилом серед каміння та колючих чагарників, за плечима — рюкзак завбільшки з холодильник. Фіксація гомілковостопу тут важливіша за вентиляцію: підвернути ногу під такою вагою простіше, ніж здається.

Фото 7. Це не завал, це стежка — бачите турики? Кожен крок великою розсипкою припадає на нестійкий камінь, тому потрібні жорстка підошва й гумовий рант, якого не шкода.

Фото 8. Вузька скельна полиця. Жорсткий черевик дає змогу впевнено стояти на ребрі підошви, а не на всій стопі, — і посміхатися в камеру, а не молитися.

Фото 9. Північне нагір’я: мокре каміння, мох, калюжі й вітер. До рельєфу додається погода — ось де мембранний трекінговий черевик відпрацьовує кожну гривню.

Фото 10. Гладенькі гранітні «лоби». Ухил несерйозний, але в дощ такий камінь перетворюється на ковзанку — вирішують гумова суміш підошви й малюнок протектора.

Фото 11. Раптовий сніг на маршруті. Складний рельєф + негода = трекінг у чистому вигляді: мембрана, висока халява й трекінгові палиці працюють в одній команді.

Що є в Nomad для трекінгу

5Хайкінг: хай і потворна, але все-таки стежка

Як показує практика, більшість підготовлених туристичних маршрутів можна пройти в доволі м’якому й комфортному хайкінговому взутті. Жорсткість підошви на згин у ньому мінімальна, зате добре фіксуються п’ятка і частково гомілковостоп. Як ми зазвичай пояснюємо нашим клієнтам (і як показують фото 12–15), хайкінговий маршрут — це хай часом і потворна, але все-таки дорога або стежка.

Такий маршрут може пролягати на пристойній висоті, а краєвиди довкола будуть епічними й монументальними — але під ногами не буде нічого, що потребує черевика-бульдозера. Для таких маршрутів не доведеться мучити свої розбещені міським комфортом ноги звиканням до жорстких трекінгових черевиків. Ноги, між іншим, скажуть дякую — хай і мовчки.

Фото 12. Стежка хребтом у хмарах. Висота пристойна, атмосфера — як у фентезі, а під ногами — натоптана ґрунтівка. Хайкінговий черевик упорається, і Ґендальф не знадобиться.

Фото 13. Панорама Гімалаїв зі стежки. Довкола — одні з найвищих гір планети, а сам трек — утоптана доріжка, якою щосезону проходять тисячі людей. Епічність краєвиду і складність рельєфу — речі, як бачите, різні.

Фото 14. Високогірна долина: каміння довкола є, але стежка читається і лізти розсипкою не змушує. Вистачає м’якого черевика з чіпкою підошвою — і запасу води, бо йти далеко.

Фото 15. Стежка серед зелені, вогкість і низькі хмари. Рельєф простий, а от вологість така, що шкарпетки не висихають ніколи. Хайкінговий черевик із мембраною тут буде дуже доречним.

Що є в Nomad для хайкінгу

6А кросівки? А сандалі?

Можна. Але із застереженнями. Якщо маршрут простий, а рюкзак легкий, навантаження на гомілковостоп помітно менше, і високий черевик уже не обов’язковий. Переваги кросівок очевидні: вони легші, краще вентилюються, м’якші — а отже, менше мозолів, натоптишів і витрат сил на тій самій дистанції. Розплата — ресурс: кросівки можна «вбити» за сезон активних походів, тоді як добрі черевики живуть роками. Ну і на складному рельєфі навіть без рюкзака підвернути ногу цілком реально, тож про тренування гомілковостопу забувати не варто.

Окрема каста — підхідні кросівки (approach): жорсткий, майже скельний носок і липка гума для підходів до скель і легкого лазіння. А сандалі — це не про маршрут, а про броди, табір і відпочинок для ніг увечері. Найкращий подарунок стопі після восьми годин у черевиках, перевірено ))

7Погода — друге питання: мембрана, утеплення, вогкість

Коли з рельєфом визначилися, час подумати про небо над головою. Головне питання тут — мембрана. У нашому каталозі трапляються Gore-Tex, eVent, OutDry і Sympatex: різні технології, одне завдання — не пустити воду ззовні й випустити пару зсередини. Як це працює і чому за це варто (чи не варто) платити, ми докладно розбирали у статті «Куртка проти стихії, або навіщо платити за мембрану» — для взуття принцип той самий.

8Розмір і приміряння: як не купити «іспанський чобіт»

Навіть ідеально підібраний під рельєф черевик перетворюється на знаряддя тортур, якщо він не за розміром. Кілька правил, які заощаджують кілограми пластиру:

9Розношування: черевики, як і стосунки, потребують часу

Нові трекінгові черевики обов’язково розношуйте заздалегідь. Спочатку — у місті: на роботу, до магазину, на прогулянку із собакою. Потім — вихід у ліс на пів дня. І лише потім — справжній похід. Шкіряні моделі розношуються довше за синтетичні, зате потім сідають по нозі як влиті. Іти у двотижневий похід у черевиках, куплених напередодні, — це як одружитися на першому побаченні: може, і складеться, але шанси так собі )))

10Догляд: щоб черевики жили довго і щасливо

Добрі черевики служать роками — якщо їх не мучити. Загальне правило для всіх: спершу читаємо рекомендації виробника, потім усе інше.

Якщо черевик почав «пити» воду в окремих місцях, достатньо локальної обробки аерозолем, а перед походом краще провести профілактичне просочення повністю. Усе потрібне — у розділі «Засоби для догляду за взуттям», а про домашній догляд за рештою спорядження ми розповідали у статті «Догляд за спорядженням у домашніх умовах».

11Часті помилки (ми бачили їх усі)

12Що кажуть гіди

Той самий гід нагадує, що шкіряні трекінгові черевики вважаються найміцнішими й найдовговічнішими, але розношуються довше за синтетичні — закладайте на це час. А досвідчені висотники повторюють головний зимовий урок: підбирайте взуття під сходження і краще із запасом по теплу. Подвійних черевиків може не вистачити там, де потрібні потрійні, — і це той випадок, коли економити не варто.

13Підсумок

Основна думка всього цього потоку свідомості: складність майбутнього маршруту диктує, яким має бути ваше «шасі». І рельєфу, яким вам доведеться йти, буде абсолютно байдуже, що довкола літо і хотілося б пурхати в прозорих для повітря сітчастих кросівочках. Як ми часто кажемо — ретельно розставляйте пріоритети: рельєф → погода → посадка по нозі → усе інше )

Зрозуміло, є монстри-походники, народжені в горах, які все описане вище пройдуть у в’єтнамках чи кроксах на босу ногу. Але цей текст не для них, а для тих, хто тільки починає набиратися досвіду й хоче набивати гулі поменше. Загалом, звертайтеся — пояснимо, покажемо, порекомендуємо і дамо приміряти все, що є. Безмежно ваш, колектив магазину Nomad.

Актуальну ціну й наявність конкретного розміру та кольору дивіться на сторінці товару за посиланням — вони змінюються частіше, ніж ця стаття.